PTCH1 loss is the primary molecular driver of BCC (~90% of sporadic cases and all Gorlin...
Детермінований перегляд YAML-сутності з джерельної бази. Клінічний авторитет лишається за вказаними source ID та статусом клінічного sign-off.
| ID | BMA-PTCH1-BCC |
|---|---|
| Тип | Клінічна застосовність |
| Статус | переглянуто 2026-05-04 | очікує клінічного підпису | потрібне рев’ю клінічної застосовності |
| Хвороби | DIS-BCC |
| Джерела | SRC-NCCN-SKIN-2025 |
Дані про клінічну застосовність
| Біомаркер | BIO-PTCH1 |
|---|---|
| Варіант | PTCH1 loss-of-function (somatic — sporadic BCC; germline — Gorlin/Basal Cell Nevus Syndrome); activates HH pathway via SMO disinhibition |
| Хвороба | DIS-BCC |
| Рівень ESCAT | IA |
| Рекомендовані комбінації | vismodegib 150 mg PO QD (see BMA-SMO-BCC for full regimen details), sonidegib 200 mg PO QD with food, cemiplimab 350 mg IV q3w (post-HHI), Gorlin syndrome: multidisciplinary surveillance (dermatology, ophthalmology, neurology, genetics); vismodegib for high-burden BCC with toxicity break strategy |
| Підсумок доказів | PTCH1 loss is the primary molecular driver of BCC (~90% of sporadic cases and all Gorlin syndrome-associated BCCs). Loss of PTCH1 function disinhibits SMO, constitutively activating Hedgehog (HH) signaling. Therapeutic implication is identical to SMO-mutant BCC: SMO antagonists (vismodegib, sonidegib) block SMO activity downstream of PTCH1 and restore HH pathway suppression. FDA approvals for vismodegib (2012) and sonidegib (2015) for laBCC/mBCC apply regardless of whether the underlying driver is PTCH1 loss or SMO mutation — clinical eligibility is based solely on disease extent (locally advanced or metastatic) and surgical/radiation suitability, not on molecular testing. Gorlin syndrome (germline PTCH1): same therapeutic approach but radiation therapy is relatively contraindicated (radiation-induced BCC within field). Cemiplimab FDA-approved post-HHI (2021). See BMA-SMO-BCC for full efficacy data (ERIVANCE, BOLT trials) — the PTCH1 and SMO BMA entries share identical therapeutic recommendations; the distinction is clinically relevant for resistance mechanism (secondary SMO mutatio... |
Нотатки
ESCAT IA (перехресне посилання BMA-SMO-BCC для основних цитувань ефективності). BMA PTCH1 існує окремо від BMA SMO, оскільки: (1) пацієнти з синдромом Горліна потребують особливого ведення (уникнення опромінення, генетичне консультування, посилений нагляд); (2) герміногенне тестування PTCH1 слід пропонувати пацієнтам з БКК з раннім початком (<30 років), множинними синхронними БКК або сімейним анамнезом; (3) механізм набутої резистентності до HHI при PTCH1-зумовленому БКК включає вторинну мутацію SMO. Диференціація: соматичний PTCH1 (спорадичний БКК — найбільш поширений) та герміногенний PTCH1 (синдром Горліна — рідко, ~1/30 000 живонароджених, ~1% усіх БКК, але майже 100% БКК дитячого віку). Обстеження при синдромі Горліна: МРТ головного мозку (кальцифікований falx cerebri, ризик медулобластоми), ортопантомограма (одонтогенні кератокісти), рентгенографія скелету, офтальмологія.
Де використовується
У YAML-корпусі не знайдено зворотних посилань.